Були вдома ,солодко спали у своїх ліжках, допоки не зрозуміли, що вибухає аеродром.Почалась війна, але ми у це спочатку не повірили. Ми прожили в окупації в місті Мелітополь сім місяців. Це були найтяжчі наші місяці життя.

У перші тижні було дуже важко з продуктами, ліками, так як ми були в окупації і до міста нічого не завозили, у всіх була паніка. Усе своє життя зібрали в одину валізу і поїхали в невідомість, але на підконтрольну територію України. Так, ми усі разом, троє діточок і ми з чоловіком. Зовсім не знайомі люди запропонували своє житло безкоштовно, поки вони мешкають за кордоном. Зараз роботи не має, до війни були ФОП. Майже усі речі залишились вдома.