Історії, які ви нам довірили
Під час обстрілу обвалилася частина будинку, де було троє малолітніх дітей, мама та бабуся. Після пережитого шоку ми дуже швидко виїхали з міста, але на новому місці облаштуватися нам не вдалося.
Вероніка й Максим тепер майже постійно грають у кімнаті, де вікно зовні закрите фанерою та цеглою.
Одного разу обстріл стався, коли ми всі були вдома. Снаряд розірвався в городі. Завдяки щасливому випадку в кімнаті, яка прийняла удар на себе, нікого не було. Хвилею вибило стінку.
Ми трошки підрівняли стіни й трошки замазали тріщини, щоб на голову все це не впало. Виїхати ми не можемо, боюся, що потім залишуся без нічого – або розкрадуть, або розіб'ють.
Молодшому синові Єгору пів року, він росте здоровим і спокійним. Він ще не розуміє, що відбувається за вікном, а ось старші діти змінилися. Вони не як інші діти, вони вже трошки по-іншому поводяться.
Я сама по собі бачу, що щойно починаються сутінки і я в приміщенні, мені просто страшно вийти на вулицю.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
