Привіт, мене звуть Варвара Широкіх, скоро мені виповниться 3 рочки, цей лист мені допомогла написати моя матуся. Я з невеличкого міста Енергодар, Запорізької області, але, нажаль, через війну я з мамою була вимушена покинути наш дім та тата, а ще бабусю Іру, дідуся Андрія та бабусю Олю, бо вони працюють на Запорізькій Атомній Електростанції задля того, аби в моєму будинку та будинках інших дітей було тепло та світло, я дуже за ними сумую. А ще я сумую за своїми іграшками, вони залишились вдома, я дуже сподіваюся скоро з ними зустрітися, але наразі я з мамою проживаю в м. Павлоград.

Кожен день ми з мамою ходимо на прогулянки, а ще я ходжу на розвиваючі заняття, так у мене з'явилися нові друзі, а ще я дуже люблю малювати, співати, та гратися з друзями. Цілий рік я старалася поводити себе чемно (не забувала чистити зубки, прибирала іграшки, допомагала мамі, ділилася іграшками з дітками), хоча іноді не слухалася матусю. Пробач мені, обіцяю виправитися!

Св. Миколай, якщо в тебе є змога, подаруй мені, будь ласка, солодощі та м'якенький пледик, щоб я грілася разом з мамою, коли вона буде читати мені казки. Також прошу в тебе здоров'я для моєї сім'ї та миру для України! Я буду дуже вдячна за твої подарунки. Чекаю тебе в гості! З повагою, Варвара.