Під час повномасштабного вторгнення Крістіна жила в Дніпрі. Розповідає, паніки в місті не було. Люди згуртувалися навколо волонтерських центрів. 

"Розуміли, якщо почалися активні бойові дії, буде багато поранених. Для волонтерських центрів закупали ліки. У чоловіка був будівельний бізнес. Формувалася тероборона Дніпра. Мій чоловік варив їжаки. Відвозив. При школах були хаби. Там готували їжу. 

Спочатку в місті було відносно спокійно. Хто хотів, їхав евакуаційними потягами. Початок березня. Штучна паніка. Підстав виїжджати не було. Але люди скуповували їжу, ліки, штурмували потяги. Ми боялися ракетних обстрілів, танків. Готували коктейлі Молотова. До Дніпра переселенці почали приїжджати в середині березня. 

Інтенсивно місто почали обстрілювати восени 2022 року. Зараз сирени все частіше. Здебільшого вночі. Люди, які живуть неподалік стратегічних об'єктів,  переховуються в бомбосховищах", - розповіла жителька Дніпра Крістіна.