Я залишалась в Харкові до квітня 2022 року. З перших днів у місті я чула вибухи. Не працювали банкомати, була обмежена кількість продуктів. До магазинів були великі черги, в яких я стояла під обстрілами. У мене був страх через невідомість майбутнього. Я медик, ходила на роботу до останнього.

Аби врятувати психіку дитини, я вирішила виїжджати. З собою я забрала батьків. Їхали двома автівками. Зараз живемо у Полтаві. Я вірю в перемогу України. Нас не зламати.