Писанко Ксенія, Запорізька спеціалізована школа фізичної культури №18, 9-А клас

Вчитель, що надихнув на написання есе: Сухомлинова Оксана Вікторівна

«Війна. Моя історія»

Сьогодні я хочу написати есе з теми «Війна. Моя історія», сподіваюсь вам буде цікаво. Хотіла б я почати з того що ніколи раніше не могла подумати, що моє життя може так сильно змінитися тим паче за такий короткий проміжок часу.

Цей день я запам`ятала назавжди. 24 лютого 2022 року, прокинувшись о 5 годині ранку почула вибухи. Коли я подивилася у вікно перше нащо звернула увагу - це небо. Воно було сіро-коричневе з напівпрозорими хмарами, десь в далині виднівся густий дим. Зазвичай в цей час можна було почути щебетання пташок, але не сьогодні. Це все нагадувало якийсь страшний сон, такого не може бути, але на жаль, вибухи почали ставати все голосніше, а небо все похмуріше тоді я й усвідомила, що почалася війна.

Мої відчуття були змішаними. Я не могла усвідомити, що взагалі відбувається. Я не знала, що робити, була у шоковому стані, мені хотілось заплющити очі, а потім відкрити, щоб все це зникло, щоб все було як раніше. Цей день змінив моє життя та життя моєї родини назавжди, він перевернув його з ніг до голови.

Нам довелося збирати свої речі та переїжджати за місто. Влітку там дуже добре свіже повітря, природа, річка, але не взимку. Після відключення світла зовсім доводилося мерзнути, але це все були дрібниці. Потім почалися прильоти. Раніше вони були далеко від нас, але зараз це може бути за 300 - 500 метрів. Це дуже голосно і небезпечно, лякаюсь, що прилетить в наш дім.

Зараз я продовжую жити за містом, прильоти бувають, але набагато рідше. Після того, як перестали вимикати світло, я не могла натішитись. Якби мені колись хтось сказав, що я буду радіти через те, що в моїй оселі тепло і світло, не повірила б. Продовжую навчатись і чекаю на Перемогу.