Вона пройшла усю окупацію, допоки ЗСУ не звільнили від російських загарбників її домівку. Це історія Маріанни Свінницької. Жінка згадує, не жили, а виживали. Адже росіяни не лише руйнували її селище, а й знущались з людей. Спочатку обстрілювали, а потім пораненим забороняли проїхати до лікарні. Морили голодом. Зрештою, спалили її домівку вщент. Ця історія з перших вуст.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: