Я жила в Опитному. Була всім задоволена, у мене було все. Потім почалася війна та обстріли. До квітня я залишалась вдома. Коли перебувати в селище було вже нестерпно, виїхала. Покинула все й евакуювалась з волонтерами.

Мені вісімдесят два роки. Для мене все це дається дуже важко. Зараз я в Одесі. Мені зробили операцію, тож я відновлююсь.

Брат зараз залишається під обстрілами в Горлівці. Йому дев’яносто два роки. Вся родина розкидана країною. Зараз сподіваюсь лише не завершення війни, але повертатись мені нікуди. Почати нове життя я вже не зможу.