Казанко Богдан, 8 клас
Лутовинівська гімназія Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської обл.
Вчитнль, що надихнув на написання есе: Ворона Ірина Олександрівна

Чому бути українцем – це моя суперсила?

Я пишаюсь тим, що я – українець! Бо у нас, українців, є багато чудових та розумних людей, наші дівчата та жінки найвродливіші у світі! А яка чудова наша земля і славна розмаїттям краєвидів! Про національні звичаї і традиції можна розповідати безупинно! А національна кухня! То ж просто – смакота!

Але найбільшу гордість і повагу у мене викликають наші безстрашні захисники та захисниці ЗСУ. Бо я розумію, що від цих людей залежить не лише моє майбутнє, а й майбутнє всього світу…

Але, на жаль, у кожній бочці меду є своя ложка дьогтю. Отож бо, і ми маємо корупціонерів, які при кожній можливості набивають кармани вкраденими грошима. Навіть тоді, коли країна переживає страхіття війни!!!

Думаю, що коли ми подолаємо ракову пухлину – корупцію, угамувавши апетити корупціонерів буцегарнею, то і довгождана Перемога над рашистами швидше настане.

А такий день прийде неодмінно, і я щиро в це вірю. Вірю , що почнеться відбудова наших міст і сіл, зміниться наше світосприйняття.

Ми будемо змінювати нашу країну на демократичну державу, бо ми – це майбутнє покоління нашої України. І кому, як не нам перейматися майбутнім?

Я говорю: «Щиро дякую!». Дякую, що я – УКРАЇНЕЦЬ. І зараз ця ідентифікація, як ніколи, звучить гордо і з глибоким змістом. І я пишаюсь тим, що я – українець! Можливо, я наївний, але я вірю в силу своєї нації. А віра – це початок діяти!