Шпак Станіслав, 1 курс групи 1-ТЕМС-24, Червоноградський гірничо-економічний фаховий коледж

Вчитель, що надихнув на написання — Мись Наталія Стефанівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

1000 днів війни — це дуже великий період випробувань, боротьби, втрат, що звісно залишає незабутній слід у кожній людині у цей важливий час.

Мій особистий шлях під час війни, включає різноманітний досвід — це насамперед страх і біль за своїх близьких. Протягом цього часу кожен день може стати новим викликом, який складається з різних етапів: шоку та страху на початку, адаптації до нових реалій життя, боротьби за виживання і сильної надії та віри на краще майбутнє. Цей шлях — це відображення внутрішньої сили незважаючи на всі випробування.

У цей період я відкрив для себе, наскільки важливими є підтримка ближніх взаємодопомога та здатність залишатися людяними у цей час для всіх важкий час.

Звісно, 1000 днів війни — це постійний психологічний стрес, невизначеність і страх за майбутнє, які вплинули на мій емоційний стан, але я знаходжу у собі нові сили справлятися з викликами. У цей період, звертаюся більше до творчості — співаю та граю на гітарі. Також

знаходжу розраду в допомозі іншим, у волонтерстві, підтримці інших, хто потребує найбільше допомоги.

Попереду можуть бути нові труднощі, але я твердо вірю, що з Божою допомогою і спільними зусиллями, ми всі побачимо світло в кінці цього важкого шляху.

Мої мрії та плани, мотивують мене не зупинятися навіть у найважчі моменти. Віра в краще майбутнє допомагає мені триматися й продовжувати йти вперед, незважаючи на усі труднощі, а також залишатися людиною, незважаючи на нелюдські обставини.