Волкова Марина, 10 клас, Приморський ЗЗСО Вилківської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання — Цвікова Світлана Іванівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Життя кожного з нас змінилося з початком повномасштабного вторгнення. Хтось вимушений був покинути свої домівки, рятуючи життя своїх рідних, дітей, тварин. Хтось повинен був стати на захист нашої держави, а хтось допомагати всім, хто цього потребує – бути волонтером.

Вражаючими є історії волонтерів, які допомагали внутрішньо-переміщеним особам, а також ліквідували наслідки таких злочинів окупантів, як підрив Каховської ГЕС.

З початком війни зникла стабільність, але на зміну їй прийшла консолідація суспільства у кризових ситуаціях.

Разом із загальнонаціональною консолідацією українського суспільства проти ворога, кожен громадянин мав підлаштувати своє життя під нові реалії.

Перші тижні війни були надскладними. З плином часу довелося усвідомити, що це довготривале випробування для нашого суспільства, яке ми маємо подолати.

З кожним днем війни від невизначеності ми дійшли до конкретних дій, які в подальшому дозволять вижити та відбудувати життя в нашій державі.

Багато людей знайшли сили в тому, щоб брати участь в громадських ініціативах та проєктах, направлених на допомогу іншим.

Як приклад таких людей на загальнонаціональному рівні можна навести Благодійний фонд Сергія Притули, засновник якого до повномасштабного вторгнення був відомий як ведучий та політик, але ще 2020 році заснував свою благодійну організацію, яка у співпраці з крупними бізнес-проєктами України, веде збори на військові потреби армії з 2022 року.

Інші організації, що створили благодійні фонди – це фонд KSEFoundation від Київської школи економіки, який долучив до пошуку коштів на військові та гуманітарні потреби не лише викладачів та студентів, а і великий бізнес.

Ініціатива президента України Володимира Зеленського UNITED 24 – працює в режимі швидких донатів з будь-якої точки світу. Кожен з напрямків розподілення допомоги має амбасадора зі світовим ім’ям.

Спільнота Українського католицького університету з початком повномасштабного вторгнення допомагає цивільним та військовим, залучаючи пожертви випускників та благодійників.

Враховуючи власний життєвий досвід, можна сказати, що більшість життя сучасної людини проходить в системі формальної та неформальної освіти в абсолютно різних вікових категоріях.

І тому з початком повномасштабного вторгнення з кожним днем освіта стикається з необхідністю змін, як в методиці викладання певних дисциплін, і якісних змін викладача, як особистості та громадянина, так і вміння навчатися в різних життєвих ситуаціях з урахуванням нових обставин.

Освітні трансформації мають бути спрямовані на вирішення проблем, з якими українське суспільство зустрічається зараз та може зіштовхнутися у майбутньому.

Варто зазначити, що сучасна війна є війною гібридного зразку, поєднанням військової сили з інформаційним протистоянням, що становить як під міжнародним співтовариством так і українським суспільством, виклик протидії дезінформації. Основні принципи мають почати вивчатися дітьми у школах, продовжуючи освітою дорослих людей за принципом «навчання впродовж всього життя».

Важливим питанням є не тільки завершення війни, але й недопущення її повторення. Саме тому ми маємо транслювати всім навколо, починаючи з наймолодшого віку, що мир – це головна цінність у суспільстві.

Життя в умовах війни та післявоєнного відновлення диктує трансформовані правила етикету для нових реалій. Виховання толерантного ставлення молодого покоління до сьогодення – людей, що користуються протезами або іншими засобами, що полегшують пересування, людей з ментальними проблемами. Навички правильно комунікувати з такими людьми, запропонувати свою допомогу, спілкуватися з усіма людьми на рівних – це ті вміння, які сучасні діти повинні перенести у доросле життя.

1000 днів війни змусили не тільки переосмислити систему життєвих цінностей, але вибудувати подальшу траєкторію свого життєвого шляху, як частини громадянського суспільства в Україні.

1000 днів війни зробили нас більш витривалими та стресостійкими, але разом з тим відкрили нові можливості для особистого саморозвитку.

Основною задачею для кожного громадянина України є наступне: не забувати про війну впродовж кожного дня та вибудовувати меморіальну політику сучасності, яка буде передаватися наступним поколінням.

Війна – це складний шлях, в якому є місце руйнації мрій, усталеного способу життя, але разом з тим встановлення миру відбувається не тільки з перемогою на полі бою, та на місці переговорів, але й перемога над собою.

Саме надія на майбутнє дає сили кожному, хто захищає нашу країну та кожному, хто знаходиться в тилу, підіймає економіку в умовах повномасштабного вторгнення. Бо

найважливішою складовою виживання є здатність залишатися людяним в найтемніші часи та надія на краще майбутнє.