Я переїхала в Запоріжжя, а рідне місто – Донецьк. Я пам’ятаю, це гарне, доброзичливе місто. Ми дуже часто гуляли в ньому. Ми жили біля аеропорту. Коли почалася війна, ми в перший день взагалі гуляли, їли шовковицю, як я пам’ятаю. Потім збиралися йти додому.
Я побачила військового. Він стояв зі зброєю на вулиці, охороняв територію, напевно. Моя сестра сказала швидко йти додому, тому що ми злякалися. Батьки сказали сховатися всім в одну кімнату. Потім почався вибух і почалося бомбардування. Ми почали ховатися. Ми жили там два тижні, а потім ми переїхали.
Нам Фонд Ріната Ахметова допоміг – ми переїхали в Запоріжжя. Так, добре, там дуже весело. Школа гарна.
Потрібно радіти життю, що ви залишилися живими і потрібно бути веселим, позитивним та не сумувати.
.png "«Досі хліб привозять двічі на тиждень»")
%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.png "«Дитина сильно злякалася, і ми поїхали»")
