Коцюба Наталія Іллівна, вчитель
Вільський ліцей Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області

Чому бути українкою - це моя суперсила?

Бути українкою - джерело дивовижної сили та наполегливості. Мене переповнює глибоке почуття гордості та вдячності, коли я думаю про свою ідентичність, як українки.

Перехрестям різних цивілізацій завжди була Україна, країна багатої історії та культури. Наша країна століттями стикалася з труднощами, такими: як вторгнення з інших країн і репресивні режими, але вона завжди перемагала. Моя суперсила побудована на цьому непохитному дусі. Це служить нагадуванням про те, що мій український корінь багатий якістю стійкості та непереможності.

Наша українська мова є одним із стовпів моєї ідентичності. З її великим словниковим запасом, тонкими поетичними відтінками та винятковою здатністю передати найглибші почуття людського серця, українська мова є справжньою золотою жилою вираження. Те, що я розмовляю українською мовою, демонструє мою відданість збереженню нашої культурної спадщини та пов’язує мене з попередніми поколіннями.

Мистецтво та література України є невід’ємною складовою моєї надздібності. Твори, що говорять про суть людського буття, творили наші поети, письменники, художники. Прагнення до справедливості та свободи спонукають слова Івана Котляревського, Тараса Шевченка та інших письменників. Завдяки українській літературі та мистецтву, я вмію розпізнавати красу та складність життя в усіх його проявах, дивитися на світ новими очима.

Історія України є джерелом гордості та застереженням про те, наскільки важливо захистити суверенітет нашої країни. У нашій спільній пам’яті – труднощі та жертви наших предків у козацьку добу, боротьба за волю, останні події Євромайдану та сьогодення. Завдяки цьому історичному досвіду я маю надздібність рішучості. Я є членом країни, яка, незважаючи на труднощі, відстоює свою свободу та принципи і не підкоряється гнобленню.

Моя суперсила – це наші звичаї та свята з минулого, такі, як яскраві та барвисті писанки, емоційний та мелодійний спів нашої народної музики та колядок і веснянок, купання на Водохреща та багато інших. Ці традиції свідчать про нашу незмінну любов до життя, шанування наших предків і тісні зв’язки з місцем, яке ми називаємо домівкою.

До моєї суперсили також відноситься чудова та різноманітна українська їжа. Українська кухня, від насичених смаків вареників до пікантних ароматів борщу, втілює радість спільної трапези та домашній затишок. Ці кулінарні звичаї служать мені постійним нагадуванням про важливість годування свого тіла, а також своєї душі.

Моя суперсила у світі, який прославляє мій український корінь. Це надало мені певний набір якостей та ідеалів, які я ціную та з гордістю демонструю. Бути українкою, означає належати до країни, яка впродовж своєї історії пройшла через незліченні труднощі та випробування, стаючи з кожним кроком сильнішою і витривалішою.

Ключовою складовою моєї української суперсили є ідея спільності та єдності. Я вдячна нашим Захисникам та Захисницям, завдяки яким, я можу жити більш-менш жити спокійним життям. Війна - це жахлива річ, і не можна стояти осторонь цього. Потрібно говорити постійно і скрізь про війну, щоб кожна людина та весь світ знав про це. Не ігноруйте пости в соціальних мережах, збори для ЗСУ, а поширюйте їх. Чим більше ми про це «кричимо», тим швидше ми наближаємо нашу Перемогу!

Моя вчительська суперсила - це підтримка моєї родини, мої переконання та віра в Бога, натхнення моїх учнів досягати успіху в житті шляхом прийняття відповідальних рішень, педагогічна свобода та творчість під час навчального процесу, моє розуміння світу загалом – усе це сприяє моїй педагогічній суперздатності. Я постійно шукаю нові, цікаві та креативні способи відійти від стандартів і догм і створити власну успішну систему роботи, яка поєднує особисту та командну роботу.

Я пишаюсь, що я є частиною багатої культурної, історичної та традиційної спадщини моєї України. Ця суперсила служить мені постійним нагадуванням про дотримання закону, плекання сім’ї та громади, захисту нашої мови та культури, витривалості перед обличчям труднощів нашого сьогодення.

Бути українкою – це більше, ніж просто випадковість - це сила, яка формує мою особистість і керує моєю поведінкою. Я рада, що вона завжди зі мною - це моя суперсила, яка виявляється у незламності духу і силі української нації.