Під час повномасштабного вторгнення Оксана з родиною жила в Дніпрі. 

"Коли почали падати новорічні ялинки, ми зрозуміли, що це недобрий знак. У мене був страх перед 23 лютого. А вже 24 числа у Дніпрі почався хаос. Вибухи в аеропорту. Була евакуація. Але потяги приходили вже заповнені. Ми 4 години чекали на потяг. І повернулися додому. 

Реальність десь загубилася. Здавалося, що це сон. Я кілька разів колола себе голками. Нас не вчили, як себе поводити під час війни. 

Авіабомба прилетіла в будинок сестри. Треба рятувати дітей. Невідомо, що буде далі. 10 березня вирішили поїхати. 2-3 спроби поїхати потягами. Але не сіли. 

Вся привокзальна площа була заповнена людьми. Їх було тисячі. Хто був ближче до вагонів, намагалися сісти. Візки, валізи викидали", - розповіла жителька Дніпра Оксана.