У перший день війни я була в Запоріжжі. Моє рідне село розташоване біля Бердянська. Туди відразу зайшли росіяни. Я вирішила виїжджати. З двома доньками декілька діб діставались кордону. Намагались потрапити до евакуаційного потягу, але туди влізти було нереально. Чоловік племінниці довіз нас машиною до кордону. З маленькою дитиною ми перейшли кордон. Я працювала майже рік вчителем дистанційно в Польщі, а потім я повернулась до України, бо моя школа вже працювала.

У Польщі я жила і працювала у чужій родині. Постійно плакала, сумувала за рідним домом. 

Мої батьки виїхали нещодавно. Вони розповідали, як росіяни окупували село. Батькам було страшно. Зараз їхній будинок стоїть, туди ніхто не заселявся. Я живу надією на мир та повернення додому.