Кривенко Поліна, 10 клас, Красноградський ліцей №3 Красноградської міської ради Харківської області
Вчитель, що надихнув на написання есе - Філіпська Ганна Анатоліївна
«1000 днів війни. Мій шлях»
1000 днів війни - це наш шлях, наповнений стражданнями, героїзмом та стійкістю. Кожен день приносить нові виклики та випробування, в яких ми завжди показуємо нашу силу духу, стійкість та здатність виживати в цих обставинах сьогодення. За цими цифрами ховаються безліч історій наших українців - відвага, втрати, дружба та підтримка в найскладніші часи.
Сім’ї, розділені війною, намагаються знайти способи підтримувати один одного на відстані. Військові, які стоять на захисті своїх домівок, проявляють незламний дух, підносячись над страхом і невизначеністю.
Мій шлях - це моя особиста історія та історія моєї сім’ї, мої думки та почуття, які я переживаю до сьогодні. Я прагну поділитися цими переживаннями, щоб надихнути читачів мого есе.
“Поки людина не здається, вона сильніша своєї долі”, - колись казав відомий письменник Еріх Марія Ремарк.
Адже і правда, попри всі страждання у війні, внутрішня стійкість та незламність нашого українського духу стають найважливішою зброєю проти хаосу та тяжких випробувань. Війна не лише руйнує міста і життя, вона ламає моральний стержень багатьох людей. Проте саме головне - це вистояти, не опустити руки навіть тоді, коли все здається втраченим, але робить людину справжнім переможцем у боротьбі за життя і майбутнє.
Прокидаючись 24 лютого зі словами: "Доню, вставай! Почалась війна", я відчувала, як світ навколо мене змінився в одну мить.
Звуки вибухів і сирен заповнили повітря, і страх за майбутнє охопив моє серце. Я не могла прийти в себе, відчуваючи, як паніка і тривога наростають з кожною хвилиною. Здавалося, що час сповільнився… Після кожного звука я затамовувала подих. Руки тремтіли, а серце билося так швидко, що здавалося ось-ось зупиниться. Я намагалася зібрати думки, але кожен звук розбивав їх на уламки, змушуючи відчувати безпорадність і відчай.
З самого початку я відчувала страх, читаючи щоразу в телеграм-каналах новини : кожен рядок приносив нові шокуючі деталі, від яких дихати ставало важче.
Я зі своїми рідними почали допомагати нашим військовим, відчуваючи, як страх поступово перетворюється на силу, на бажання діяти, щоб підтримати тих, хто захищає наше життя і майбутнє. Мене переповнювала радість за наших військових, які з самого початку війни захищали нас. Вони стали справжніми героями, незламними і мужніми, готовими віддати все заради нашої свободи. Їхня стійкість і відвага давали надію навіть у найтемніші моменти.
Кожна перемога і кожен звільнений населений пункт викликали хвилі гордості та вдячності.
Поступово страх переходив у гордість за наших воїнів. Їхні подвиги надихали мене, і я відчувала, що разом ми здатні подолати будь-які труднощі.
У поемі Івана Котляревського “Енеїда” є кілька рядків, які відображають теми сьогодення .
Один із найвідоміших виразів звучить так: "Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть". У нинішній час ці слова набувають особливого характеру.
Під час війни ми бачимо, як любов до рідної землі стає невичерпним джерелом сили для наших військових і волонтерів. Їхня самовідданість і героїзм на передовій і в тилу показують, що коли народ об'єднаний любов'ю до своєї вітчизни, жодна ворожа сила не здатна його зламати. Сучасні захисники демонструють, що саме патріотизм і незламна віра в майбутнє своєї країни є тією рушійною силою, яка може подолати найважчі випробування.
Війна є найжахливішим випробуванням, яке руйнує не лише міста та села, а й долі, життя і майбутнє людей. Вона позбавляє миру і спокою, залишаючи після себе біль, втрати і страх.
Вона пройшлась болючим слідом по кожному з нас, залишаючи рани, які ще довго не загояться. Вона торкнулася кожної родини, кожного будинку, змінила життя мільйонів людей. Руйнування, біль, страх і невизначеність стали щоденними випробуваннями. Але разом з тим, війна також пробуджує в нас силу, єдність і віру в перемогу. Вона змушує нас згуртуватися, допомагати одне одному і захищати те, що для нас найдорожче.
Війна вчить нас цінувати мир і спокій як найбільші скарби. Вона показує, наскільки важливими є людське життя, справедливість і солідарність.