Історії, які ви нам довірили
«Постійно живемо в страху, немає жодної впевненості в майбутньому»
Я — інвалід другої групи, давно на пенсії. Займалася дачами, були троянди й інші квіти, а потім стало страшно туди ходити. До війни діти були поруч, а тепер не можемо до них поїхати. Немає жодної радості, одна розруха.
У мене досі страх не проходить. Стрілянина триває щодня. Постійно живемо у страху, немає жодної впевненості в майбутньому.
Коли влучив до нас снаряд, він зруйнував будинок і вікна. Це було в грудні, рік точно не пам’ятаю, найімовірніше, 2018-й. Це сталося увечері. Я думала, що це — кінець усього. Мені досі сняться моторошні сни, часто буває безсоння, особливо коли неспокійно.
Багато будинків постраждало, дуже багато людей загинуло або померло від стресів. Зараз важко жити.
Хотілося б, щоб у всьому світі настав мир, щоб люди стали добрішими, більше спілкувалися. Зараз немає щирості.
Я отримувала гуманітарну допомогу й часто її роздавала тим, кому вона була потрібна, завжди ділилася. Багато допомагав людям Фонд Ріната Ахметова, була ще німецька й польська «гуманітарка». Дякуємо за допомогу, дай Бог усім здоров’я та миру.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
