Великі зміни та постійні тривоги сильно вплинули на мого сина – він погано спить і дуже нервовий. Ми перебували у Харкові, було дуже страшно, тому виїхали в область, але потім повернулися.

Він сам усе чув і бачив, на жаль. Перший день війни був особливо важким – тоді ми зрозуміли, що потрібно ховатись.

У сина проявляються наслідки стресу: замкнутість, швидка зміна настрою, нервозність, він здригається щоночі під час сну.

Нестачі їжі ми не відчували – завжди знаходили можливість дістати продукти, інколи допомагала невеличка гуманітарна допомога.

Ми не прив’язуємося до речей і не залишаємо спогади про це у вигляді предметів.