Я жив у Марганці один. У перший день почув вибухи і зрозумів, що почалося. Мене шокувало лицемірство росіян, які погано говорять про Захід, а самі там купують будинки.

Поряд з моїм будинком падали снаряди. Сімдесят метрів від мене прилетіло до Будинку культури. Я ховався між двома стінами. Після масованих обстрілів виїхав до Запоріжжя. 

Досі не можу зрозуміти, як можна красти та вивозити дітей з України.

Я хочу, аби люди були добрішими. Щоб весь світ змінився на краще.