60-річна Світлана Дишкант загинула під час евакуації з Ірпеня Київської області 6 березня 2022-го. Вона з родиною і сусідами рухалися колоною автомобілів. У мікрорайоні Стоянка російські військові почали їх обстрілювати. Перші пʼять авто потрапили під сильний обстріл. Унаслідок кульового поранення в шию Світлана за кілька секунд стекла кровʼю.

Поряд було неопізнане тіло, що належало моїй мамі

«Ми з чоловіком хотіли як краще, забрали мою та його маму з Києва до нас, думали, що в Ірпені буде безпечніше. У березні вже не було ані світла, ані газу, жодних умов… Від обстрілів ховалися на паркінгу нашого ЖК, потім вирішили їхати до родичів на Житомирщину. В авто зібралось восьмеро людей, зокрема – чоловік за кермом, я біля нього та мама позаду мене… Після обстрілу я ще пробувала їй допомогти, дала свій шарфик, але окупанти нас вивели з авто. Мама впала на землю. Забрати її тіло не дали, а нас відпустили», – розповіла донька Людмила.

У сусідньому автомобілі тієї ж колони загинула сваха Світлани, Ольга Чайка, а рідний брат зятя отримав поранення.

Тіла Світлани й Ольги родичі не могли знайти, бо Ірпінь був під російською окупацією. Після того, як наприкінці березня 2022-го місто звільнили Збройні Сили України, тіла передали в морг.

«Ми шукали їх по моргах, ще сподівались, що чоловікова мама жива. Вона мала при собі паспорт – так знайшли її, а поряд було неопізнане тіло, що належало моїй мамі. Це було через місяць, 11 квітня 2022-го», – додала Людмила.

Світлана Дишкант народилась у Житомирській області. Жила в Києві. Багато років працювала продавчинею. Деякий час була кухаркою, працювала в дитячому садку. У вільний час любила готувати, висаджувати і доглядати квіти, поратися на городі, також навідувалась до брата. Останній період життя офіційно не працювала, адже мала інвалідність другої групи, проте на місці всидіти не могла, пригадує дочка.

«Життя у мами було непростим. Коли я була малою, 15-річний брат потонув на Житомирщині. Вона це дуже важко переживала, перенесла кілька інсультів. Попри все, залишалась доброю, активною, постійно шукала підробітки, намагалась допомагати іншим. Любила волонтерити, роздавала продуктові набори потребуючим», – розповіла Людмила.

Світлану Дишкант поховали на Житомирщині поряд із чоловіком і свахою. У неї залишилися донька, зять і брат з родиною.

Історія з instagram каналу Victims of russia.