Євгенія з Вугледару досі пам’ятає, як гуркотіли вибухи. Обстріли ставали все сильнішими, уламки розліталися містом, вікна тряслися від ударів. Кожен день міг стати останнім. У березні 2022 року вона виїхала. Просто не могла більше залишатися під цим безперервним вогнем. Вугледар залишився позаду, але він назавжди – в її серці.