Фіник Яна, група № 38, професія "кравець", ДНЗ "Ісаєвський ПАЛ"

Вчитель, що надихнув на написання — Лариса Тріфон

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Війна — це не лише битви на фронті, це також боротьба в серцях і душах людей. За ці дні війни я пройшла через безліч випробувань, які змінили моє сприйняття світу та саму себе. З перших днів я відчувала шок і невизначеність. Здавалося, що все, до чого я звикла, руйнується прямо перед очима. Коли перші новини про бойові дії пролунали на телеекранах, я не могла усвідомити масштаб цього лиха.

Коли почалася війна, я була звичайною ученицею, мріяла про майбутнє, будувала плани. Проте з перших днів я зрозуміла, що моє життя вже ніколи не буде таким, як раніше. Перші новини про військові дії шокували. Я відчувала безпорадність і страх, але згодом ці емоції перетворилися на бажання діяти.

Я вирішила приєднатися до волонтерського руху. Це був мій перший крок на новому шляху. Допомагаючи іншим, я зрозуміла, що навіть у найтемніші часи люди можуть об'єднуватися заради спільної мети.

Ми збирали гуманітарну допомогу, підтримували військових та їхні родини.

Цей досвід навчив мене цінувати кожну мить і кожну людину, яка поряд.

Зіткнувшись із війною, я навчилася цінувати кожен момент.

Найменші радості — можливість почути голос рідних, зустрітися з друзями чи просто побачити мирне небо — стали нагадуванням про те, як важливі прості речі.

Під час війни я дізналася, що таке справжня підтримка. Незнайомі люди допомагали одне одному без очікування на подяку. Ми стали частиною єдиної спільноти, де кожен намагався внести свій внесок у спільну справу. Мій шлях протягом цих 1000 днів — це також шлях надії. Попри втрати і розчарування, попри горе, яке бачила кожного дня, я не втратила віру в краще майбутнє. Кожен день наближає нас до перемоги, до відновлення миру і справедливості. Ці 1000 днів навчили мене багатьом речам. Я навчилася бути терплячою, витривалою, навчилася не здаватися, коли здається, що сил більше немає.

Війна зробила мене іншою — я більше не боюся труднощів, бо вже знаю, що здатна їх подолати.

Я вірю, що мої дії, навіть найменші, можуть змінити світ навколо. Попереду ще багато роботи, але ці 1000 днів навчили мене головного — ніколи не втрачати віру в себе і в свою країну. Мій шлях — це шлях до свободи, до майбутнього, де кожен з нас зможе жити без страху і болю. І я вірю, що цей день обов'язково настане.

Мій шлях — це шлях надії, сили і любові до своєї країни. Я впевнена, що разом ми зможемо подолати всі випробування і створити краще життя для наступних поколінь.