Воєнні дії Валентина Вікторівна зустріла в Красногорівці. Разом із мамою, яка потребувала постійного догляду, довелося покинути чотирикімнатну квартиру і знімати будинок, тому що умови життя стали просто нестерпними. У перші дні обстрілів вона разом із мамою за допомогою небайдужих людей виїжджала в найближче селище, де відлуння війни звучало тихіше. Зараз жінка живе сама і сподівається на якнайшвидше настання миру.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: