Коли Віола зрозуміла, що наближається війна, то поїхала з родиною на море. Гадала, на пару днів, а вийшло на три місяці. Повернувшись назад, жили в будинку батьків разом із кількома сім'ями, серед них були люди з інвалідністю і яким була потрібна допомога. Віола шкодує, що через війну втрачені роки життя, молодості і час. Вона вже втомилася і бажає лише одного – мирного життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: