«Під будинком на підлозі лежали, коли вгорі розривалися «Гради»

Олександр відвіз вагітну дружину зі Щастя, який щодня потрапляв під обстріли. Через два роки родина повернулася додому і намагається налагодити життя в прифронтовому місті.

Усе змінилося, коли незрозумілі люди привезли до нашого міста зброю та роздали місцевому населенню. І тоді я зрозумів, що все не добре.

Бачив воєнні дії неодноразово. Спочатку це було дуже страшно, ми сиділи в підвалах, а снаряди прилітали поруч. І під будинком на підлозі лежали, коли вгорі розривалися «Гради». А потім, коли від міста відійшло, ми могли спостерігати бойові дії, як кіно.

Це було восени 2014 року. Ми з дружиною ішли додому, вона була при надії, сьомий місяць. Над нами почав вибухати «Град», почало прилітати по місту. На наступний день ми поїхали до Дніпропетровська до родичів.

Я відвіз туди дружину, а сам поїхав на три місяці в Ізраїль, заробляв гроші, відправляв сім’ї, щоб вони могли нормально жити. Тобто 2015 рік ми прожили в Дніпропетровську. Половину 2016 року – Дніпропетровськ, Ізраїль, Київ, Харків.

Коли я поїхав зі Щастя, бачив по телефонному зв’язку з батьками, які там були обстріли взимку, у них не було ні газу, ні води, ні світла, ні опалення по кілька днів.

У 2016 році ми повернулися в Щастя. Я відкрив свій бізнес і до сьогодні займався ним там. Зараз поїхав до Полтавської області, місто Горішні Плавні, зупинився тимчасово в троюрідного брата та намагаюся знайти місце, відкрити тут свій бізнес.