Вугледар, місто, яке колись було наповнене спокоєм і родинними традиціями, перетворилося на місто-привид. Спустошено, розорено війною. Однією з тих, хто був змушений залишити свій дім, є Лариса Буцмай. Вона та її родина відчули на собі всю тяжкість наслідків війни, коли розпочалися бойові дії. Прилітали снаряди так близько, що стіни дому, здавалося, ледь витримують вибухові хвилі. Лариса згадує, як жили в постійному страху. А ще родина терміново потребувала ліків. Тож вирішили вибиратися з міста. Прийняла переселенців з Вугледару Одещина.