Село Рижівка на кордоні з Росією у Сумській області нещодавно геть опустіло. За даними місцевої влади, нині там залишаються лише шестеро мешканців. Буквально за кілька днів березня звідти похапцем виїхали приблизно дві сотні людей. Через сильні обстріли з боку Росії люди вибиралися із села як могли – і власним транспортом, і завдяки добровольцям, що вивозили їх, і навіть пішки.

Обстріли прикордоння на Сумщині останнім часом значно посилилися. Однак ситуація у Рижівці ще й ускладнена тим, що по той бік кордону її сусідом є село Тьоткіно. Саме цей населений пункт у Курській області Росії був одним із напрямків прориву на територію РФ створених з громадян Росії збройних формувань «Російський добровольчий корпус», «Легін Свобода Росії» та Сибірський батальйон», що воюють у складі Інтернаціонального легіону України. Матеріал Радіо Свобода.

У ніч на 12 березня вони зайшли на територію Тьоткіно, розпочавши свою спільну військову операцію. Того ж дня у Рижівці стало куди гучніше, ніж було до того.

Місцева фельдшерка Наталія Ємельяненко самостійно виїхала із Рижівки 26 лютого. Каже, що раніше і думати не хотіла, щоб евакуюватися. Але в якийсь момент залишатися у селі стало надто небезпечно.

«Жорстко дуже було із 31 грудня 2023 року. З 11 години ночі вони, мабуть, як зустріли свій Новий рік, воно і почалося в нас, вся ця катавасія. Якщо раніше воно хоть перелітало там через нас – ми чули виходи-приходи, вже розрізняємо все, а потім почались обстріли вже по селу: по домах, по хатах. В мене ФАП пробитий - не один раз приліт був туди. І будинок також побитий», – розповіла Наталія.

Її будинок - за якусь сотню-дві метрів від кордону. Чи цілий він ще нині, вона не знає.

"Мені здається, вони не заслуговують того, щоб їх навіть росіянами називали", - Наталія, місцева фельдшерка.

«Прикордонна територія. І в нас виходить так, що вулиця одна – будинки на українській території, будинки на російській території. До цього в нас все було: і відносини, і родичі, і все в нас було. А потім почався до нас прихід російських військ. Не хочеться ніяк їх називати, якщо чесно. Мені здається, вони не заслуговують того, щоб їх навіть росіянами називали», – каже Наталія.

Раніше відносини української Рижівки та російського Тьоткіно справді були іншими. Кордон між обома селами, а отже – обома державами - проходить не те що через одну вулицю, а через будинок. Тобто, одна частина помешкання перебуває на українській території, а інша – на російській. Географічна близькість двох населених пунктів зумовлювала і тісну взаємодію між людьми, які тут проживали.

Виходить, що наша Рижівка населена росіянами, їхнє Тьоткіно населене українцями

Юрій Зарко, міський голова Білопілля:

«Унікальність цієї ситуації у тому, що Рижівка і Тьоткіно – це завжди був як один такий агломерат. Причому, дуже цікава історія, що територія Рижівки заселена колишніми росіянами з кінця 17 століття. Це були мешканці Москви, яких вигнали сюди, на ці території. А жителі Тьоткіно і Глушково – це етнічні білопільські козацькі землі. Вони населені етнічними українцями. Тому виходить, що наша Рижівка населена росіянами, їхнє Тьоткіно населене українцями. І так виходило, що мешканці Рижівки працювали всі в основному в Тьоткіно, це ще за часів Радянського Союзу. Наша українська залізнична станція знаходилася фактично на території Росії, але це була українська станція. Звичайно, що ці люди свого часу працювали там на спиртзаводі, на цукровому заводі, діти ходили в школу то там, то там», – розповів Юрій Зарко, міський голова Білопілля, до складу якого входить Рижівка, історик за фахом.

Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.