Я 1952 року народження, Преображенка Оріхівського району. Ми з сім’єю вдома були, там нас війна і застала. Прийшлося тікати зі своєї хати, виїхали в Запоріжжя, наймаємо кімнату.

У нас в селі води немає, світло буває з перебоями, газу також немає. До 20 квітня ми були вдома, город садили, бахало зверху. Потім почали будинки трощити, тоді довелося тікати. 

Ми похватали найнеобхідніше, машину орендували і поїхали в невідомість.

Фонди допомагали, включаючи Фонд Ріната Ахметова. Допомагають і дітям, і операції роблять безкоштовно, і гуманітарну допомогу дають. Це дуже гарне діло, дякуємо вам велике.

Ми чекаємо на нашу перемогу. Дуже хочеться, щоб вона була скоріше, і швидше повернутися додому. А як війна скінчиться, то буде все добре.