Початком війни для нас став обстріл Горлівки. У нас із деяких місць її видно. Якраз був час сінокосу, ми збирали сіно, вантажили на трактор. І на наших очах це все відбувалося. Потім по селу пішли БТРи з автоматами. Ми сиділи в підвалі з рідними.

Почали більше цінувати кожен прожитий день

У зв’язку з війною стало проблемно працевлаштуватися. У нас і раніше складно було знайти заробіток, а тепер і поготів.

Як почалася війна, у нас із криниць вода пропала. Раніше була солона, але можна було використовувати, щоб випрати, а тепер її просто немає. Ставок висох і худобу напоїти нічим.

Зараз більш-менш відчуваємо себе в безпеці. Але війна не закінчена, і в будь-яку мить може щось змінитися.

Мріємо про мир. Ми почали більше цінувати життя і кожен прожитий день.