Поки були гроші, ми три місяці жили в Єлизаветівці, а потім повернулися до Мар’їнки. Моя сім’я – син, мама і я. Зараз утрьох сидимо на маминій шиї, на її пенсію.

Мені сорок дев’ять років. У Мар’їнці нічого не працює, щоб кудись влаштуватися. У найближче Курахове треба їхати за 20 кілометрів, але воно не безрозмірне, там є свої люди. Місто не може всіх прихистити й забезпечити роботою.

Зранку з Мар’їнки не виїдеш, пізно не приїдеш. Навіть на ринок не підеш реалізатором, тому що о шостій треба там бути, а нічим до цього часу не добратися. Назад останній автобус о четвертій вечора – теж не повернешся нічим.

... У нас вилетіли всі вікна, їх вставила благодійна організація. Наш будинок прикритий п’ятиповерховим будинком. Ми живемо в триповерховому, а поруч п’ятиповерховий дуже постраждав, у людей вилетіли вікна, згоріли квартири. У нас тільки вікна вилетіли. Бог захистив. А сусідній будинок дуже постраждав.

Ми сиділи в підвалі. Було, що по кілька діб там перебували, коли дуже стріляли. Тоді ми сиділи з першого по п’яте серпня. Поставили на вулиці мангал із цегли й каменів, поклали сітку від холодильника, і так готували їсти, поки було тихо.

Зараз мама злягла із серцем, шлунком і тиском. Уся пенсія пішла. За квартиру не сплачено. Світло дуже дороге, у місті всю війну немає газу. Ми живемо в однокімнатній квартирі моєї подружки втрьох з дорослим сином, бо свою трикімнатну квартиру опалювати дорого. Пенсії мами не вистачає.

Мамі шістдесят дев’ять, мені сорок дев’ять, синові двадцять чотири. Він закінчив школу, але нікуди не вступив, бо почалася війна. Складали ЗНО, але результати вже недійсні. Бомбили – і Мар’їнка була закрита, було неможливо в’їхати або виїхати, тому в нього немає ніякої освіти. Потрібно вступити хоча б у Курахове і щось закінчити заочно.

У Мар’їнці абсолютно нічого не працює, тільки приватні магазини, лікарня, школа. Заводи не працюють, багато безробітних.

У свій час нам грошима допомагав Червоний Хрест, це було в п’ятнадцятому році. Він видавав нам і гуманітарну допомогу по чотири коробки. Тоді ж узимку нам дали продукти, порошок, засоби гігієни. Мама отримувала допомогу від Фонду Ріната Ахметова.

Тут зовсім немає роботи. А їздити в Курахове нереально, знімати житло дорого – дві або три тисячі й комунальні послуги. У Кураховому є газ і будинки утеплені, а в Мар’їнці такого немає. Ми сидимо без газу з обігрівачами, у квартирах з’являється цвіль. Обігрівачі достатньо не прогрівають, підлоги холодні. У нас в однокімнатній квартирі з обігрівачем п’ятнадцять градусів...