Ольга з Соболівки, що на Житомирщині, зустріла повномасштабне вторгнення з серцем, стислим від тривоги, але й з рішучістю. Їй 60, вона пенсіонерка, звикла до спокійного ритму сільського життя. Але 24 лютого все змінилося. В ту ж весну до її хати приїхали всі діти - шукали безпечного місця. А син невдовзі став до лав тероборони. Ольга не могла сидіти, склавши руки. Спершу вона готувала їжу для військових - вареники, голубці. Передавала в частини, на блокпости, куди тільки могла. Потім почала плести маскувальні сітки.