У перший день війни я почала вибухи, далі пів року я з чоловіком прожила в підвалі. Обстріли були дуже сильними, я не могла вийти на вулицю. Не було світла, води і газу. Рятувала гуманітарна допомога.
Наші сусіди загинули. У моїх батьків розбите подвір’я.
Мої рідні виїхали з країни, я боюсь, що помру і більше їх не побачу. Від поганих думок рятує робота. Я вірю в любов, без неї в світі не проживеш. Мені здається, що всі ми почали цінувати життя.
