Я живу в селі поблизу Нікополя. Перші дні війни було дуже моторошно. Все швидко відбувалось, я не встиг усвідомити. Після підриву дамби настала катастрофа. Постало питання виживання, без води було дуже скрутно. Я зробив свердловину, так і виживаю. Також отримую гуманітарну допомогу. 

Я нікуди не виїжджав. Сподіваюсь, що ми переможемо. Майбутнє бачу тільки у мирі та злагоді, щоб всі здобутки були направлені у правильне русло. Україна може жити, як Швейцарія.