"Азовсталь" їм не пробачу ніколи", - при спогадах про рідний Маріуполь у Оксани Соловйової перехоплює подих. У березні її серце розривалося надвоє: треба було вижити під снарядами в Київській області. І молитися за дочку та батька, зв'язок з якими в Маріуполі було втрачено. Окупанти двічі зруйнували її життя: 2014-го – на берегах Азова та 2022-го – в селі Дмитрівка. Вона знову без житла, але, принаймні, всі рідні вціліли. На питання, про що мріє, Оксана відповідає – про відплату тим, хто прийшов у її життя з війною.