Перед початком повномасштабного вторгнення Олександра Скакун працювала у дитячому садку в Херсоні. Вона прокинулася 24 лютого 2022 року від дзвінка сестри, яка повідомила, що почалася війна: «Сашо, ти спиш? Війна почалася». Того дня її викликали до садочка, але через першу повітряну тривогу всі розбіглися по домівках.

Після початку бойових дій Олександра намагалася потрапити в рідне місто Олешки, але російські військові не пропускали людей через блокпост. Згодом їй вдалося дістатися додому пішки, хоча дорога була небезпечною.

Три місяці вона прожила в окупації, переживаючи страх. Щоб уникнути небезпеки, Олександра намагалася залишатися непомітною, навіть носила хустку, як паранджу. Її батьки вирішили відправити доньку з волонтерами до Запоріжжя, коли почали з’являтися історії про насильство з боку окупантів.