Почувши звістку про початок великої війни, Вероніка подумала, що тато жартує. Коли все стало зрозуміло, родина поспішила збирати необхідні речі та готуватися до найгіршого. Невдовзі в місті почастішали вибухи та ворожі атаки, проте сигнали повітряної тривоги не лунали. Через бомбардування та небезпеку, яка нависла над Ізюмом, родина Вероніки виїхала з рідного міста. Батьки декілька разів поверталися за речами додому та, крім розрухи та спалених будинків, майже нічого в регіоні не бачили.