Про початок війни Ігор дізнався від сестри - вона сказала, що треба тікати. Волонтери допомогли йому з мамою виїхати до Чернівців, де минуло два з половиною роки життя. Повернутися додому було страшно, але з часом Ігор звик до нової реальності. Саме під час війни він зустрів кохання - дівчину, з якою познайомився на екскурсії від реабілітаційного центру. Тепер вони разом будують плани, вірять у перемогу й мріють про спокійне життя під мирним небом.