У перший день війни я був розгублений. Посадив дітей у машину та виїхав. Дуже хвилювався за безпеку дітей, адже бойові дії тривали зовсім поряд. 

Ми зупинились у Кропивницькому. Тут багато людей нам допомагають, це дуже приємно. У мене відбулась переоцінка цінностей. Я більше проводжу часу з дітьми, намагаюсь радіти життю, не дивлячись на війну. Я би хотів, аби Україна процвітала та мої діти нікуди не виїжджали.