Мені 62 роки. Я мешкаю в селі Великий Бобрик. Маю чоловіка і сина. 

24 лютого кружляли літаки. Так ми зрозуміли, що почалася війна. Під час бомбардувань ховалися в погребі.

Неподалік від нас розбомбили базу. У нашому будинку вилетіли вікна.

Ми отримували гуманітарну допомогу від різних організацій. Були і власні запаси їжі. Ліків не потребували - купили лише заспокійливі. 

Надіюся, що війна скоро закінчиться. Надіюсь на перемогу.