У мене є чоловік і дитина. Раніше ми мешкали з батьками, зараз переїхали до іншого району. Дитина навчається. До війни життя було хорошим, цікавим, насиченим.

Коли розпочалася війна, було дуже страшно. На руках була маленька дитина. Я, нічого не підозрюючи, віднесла його до сестри, а вранці почали літати літаки. Під бомбардуванням бігла за дитиною. Потім пішли танки. Ми ховалися в підвалі, було дуже моторошно.

Раніше чоловік працював у Донецьку, у приватній фірмі, але з початком війни він залишився без роботи. Нам допомагали батьки.

Хотілося б забути той період, коли було тяжко. Навколо війна, а ти не знаєш, що робити.

Мрію про хороше життя, про роботу, процвітання.