Саприкін Дмитро, 9 клас, Рівненський обласний науковий ліцей

Вчитель, що надихнув на написання есе — Бондарець Олександр Іванович

“1000 днів війни. Мій шлях”

Війна змінила мій світ назавжди. Я почав цінувати прості речі: безхмарне небо, зустріч із друзями і навіть тишу. А ще я зрозумів, наскільки важливо бути поруч із рідними та просто жити…

Справжнім випробуванням для нашої сім’ї стали перші дні війни. Тривоги, відчуття безпорадності, усвідомлення того, що це – ніяке не кіно, а справжня реальність.

А далі – безсонні ночі, звуки сирен, донати та, зрештою, – виїзд за кордон. Далеко від дому я усвідомив, наскільки люблю Україну.

Навіть тиша в чужій країні не заспокоювала – потік невтішних новин із рідної землі змушував навіть уночі не випускати із рук телефон.

Війна триває вже майже три роки… Портретів загиблих Героїв на головному майдані мого міста стає все більше.

Тепер, як ніколи, я розумію слова моєї прабабусі: «Переживемо все, аби не війна!».

Я вірю, що Україна переможе, ми сильні, ми з усім впораємось!