Моя донька обожнює танцювати, особливо у стилі джаз-фанк. Вона багато малює, любить знімати рілси та відео для TikTok, із задоволенням спілкується з друзями й завжди знаходить цікаві творчі заняття. Вона дуже гарно оформлює подарунки, створює фотоальбоми та привітання, вкладаючи в кожну дрібницю частинку своєї душі.

Її найбільша мрія - стати вчителькою танців і мати багато справжніх друзів. Вона хоче розвиватися, навчатися новому та дарувати іншим радість через творчість.

Найбільше доньку надихає спілкування з людьми, які поділяють її інтереси. Вона любить вигадувати смішні та цікаві відео, вдосконалювати свої навички у створенні контенту, відкривати для себе нові творчі можливості та знайомитися з новими людьми. Танці дарують їй енергію, а малювання допомагає заспокоїтися й відновити внутрішні сили. Найболючіше вона сприймає критику та негативне ставлення до своєї творчості або до себе.

Війна принесла в її життя важкі випробування. Вона пережила втрату брата, який загинув, захищаючи Україну у складі Збройних Сил. Також вона неодноразово ставала свідком нічних атак, коли шахеди влучали у сусідні будинки. Ці події залишили глибокий слід у її серці.

Під час війни наша родина зробила важливий крок - ми пройшли непростий шлях і всиновили дитину-підлітка. Ми свідомо прийняли це рішення, адже саме діти старшого віку найрідше знаходять сім'ю. Ми хотіли подарувати дитині любов, підтримку й відчуття дому, попри всі труднощі, які принесла війна.

Найстрашнішими для нас стали перші три місяці повномасштабного вторгнення, коли Київська область ще перебувала під окупацією. Це був час постійного страху, невідомості та боротьби за безпеку. Попри все пережите, я найбільше хочу, щоб моя донька знову могла жити без втрат і страху, танцювати, творити, знаходити нових друзів і будувати щасливе майбутнє.