Історію подано мовою оригіналу

В 2014-ому році я покинула рідне місто. Я жила в Яснуватій. Переїхала до Маріуполя, там працювала вчителем. Я намагалась влаштувати життя, взяла іпотеку та придбала невеликий будинок. У 2022 році я вимушена була покинути рідний будинок. 

У перший день війни я не пішла на роботу. Потім я чергувала в школі, відчиняла укриття для мешканців. Після того, як не стало води, світла та газу я з родиною опинилась у пастці. Місяць прожила в окупації. 

Найбільше мене шокували смерті людей. Батько мого чоловіка загинув у Маріуполі. Чоловіки ховали загиблих у дворах. Від обстрілу загинули два моїх учні. Це жахливо, адже людське життя не повернеш. Мені важко про це навіть говорити. 

Я мрію мати власний куточок, своє житло. Сподіваюсь, що зможу забезпечити гідне майбутнє для своїх дітей.