Мій син дуже любить готувати і мріє стати кухарем. Він із захопленням вчиться новому, а ще мріє про власний мотоцикл. Коли його не сприймають як особистість або не дослухаються до нього, він закривається в собі й важко переживає такі моменти.

Війна принесла в наше життя великі втрати. Ми втратили свій будинок, власний бізнес, багатьох друзів. Вітчим мого сина військовий, а на війні син втратив рідного дядька. Це стало для нього важким ударом, який назавжди залишив слід у його серці.

У 2023 році ракети прилетіли на подвір'я бабусі. А у 2025 році наше селище опинилося під постійними обстрілами. Ми жили в постійному страху, не знаючи, що принесе наступний день.

Найстрашнішими для нас стали дві події. Перша - коли наша родина втратила мого брата. Друга - остання ніч у власному домі, коли навколо нього впали чотири шахеди. Тоді ми зрозуміли, що залишатися більше неможливо. Відтоді наше життя вже ніколи не стало таким, як раніше, але я дуже хочу, щоб попри всі випробування мій син не перестав вірити у свої мрії і одного дня зміг здійснити їх.