Мені шістдесят років. Маю чоловіка і двох доньок. Ми жили в місті Оріхів Запорізької області. 24 лютого чули вибухи вдалечині, а через тиждень російські війська вже стояли кілометрів за десять від нашого міста. Останні кілька місяців були потужні обстріли. Квартири доньок залишилися без вікон і дверей. Я виїхала з доньками в Запоріжжя. Чоловік залишився.  

Наш будинок поки що цілий, але росіяни безперестанку обстрілюють Оріхів.

До війни я працювала в торгівлі. У Запоріжжі не можу знайти роботу через те, що вже досягла пенсійного віку. Долати стрес допомагають прогулянки з онуком і спілкування з рідними. Сподіваюся, що до зими окупанти залишать Оріхів у спокої. Хочу повернутися додому.