Еріка Бондаренко, 8 клас, Єрківський ліцей імені Героя України В.М. Чорновола Єрківської селищної ради Черкаської області

Вчитель, що надихнув на написання есе — Бондарчук Наталія Сергіївна

"Подія, яка змінила все. Сила допомоги"

24 лютого 2022 року — день, який я ніколи не забуду. Це дата, яка перевернула життя мільйонів українців. День, коли діти раптом стали дорослими, а звичне життя зникло за одну мить. Я прокинулася не від будильника, як зазвичай, а від вибухів. Так почався мій ранок — ранок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Усе, що було знайомим і рідним, раптом стало далеким і небезпечним. Моя родина вирішила терміново їхати з рідної Херсонщини на Вінниччину.

Було дуже страшно. Я дивилася на батьків, які намагалися не показувати свого страху, але їхні очі все говорили без слів. У повітрі висіла напруга. Навіть небо здавалося темним і важким, ніби хотіло впасти. Але в цей темний час з’явилися люди, які стали справжнім світлом.

Коли ми приїхали до бабусі, вона обійняла нас так міцно, що я вперше за той день відчула себе в безпеці. Її дім став для нас справжнім прихистком. Але допомога прийшла не тільки від рідних. Незнайомі люди також відкривали двері, приносили одяг, їжу, просто підтримували добрим словом. Вони не чекали подяки — просто хотіли допомогти.

Особливо мене вразили волонтери. Вони працювали без вихідних — збирали речі, роздавали їжу, допомагали з житлом. У їхніх очах я бачила розуміння й тепло. Здавалося, що кожен з них став для когось рідним.

Тоді я зрозуміла: допомога — це не завжди щось велике. Це може бути усмішка, чашка чаю, обійми чи малюнок для солдата. Іноді навіть одне добре слово може дати надію.

Моя школа теж не залишилась осторонь. Ми організовували ярмарки, продавали смаколики, виготовляли обереги й передавали кошти на потреби військових. Разом із однокласниками ми плели маскувальні сітки, робили окопні свічки, малювали листівки для наших захисників. Це об’єднало нас.

Ми зрозуміли, що можемо бути корисними — навіть у восьмому класі.

Школа стала не тільки місцем, де ми навчаємося, а й де вчимося бути людьми. Ми навчилися співчуттю, доброті та небайдужості. Кожен з нас зрозумів: наша сила — в єдності.

Війна багато чого забрала, але й багато чому навчила. Я побачила, як багато в нашій країні добрих і сильних людей. І тепер я точно знаю: допомога — це сила, яка змінює світ.