Я жила біля Дніпра в Херсонській області. У мене був город та власне господарство. У перші дні війни почалась окупації та обстріли. Осколками побило мій будинок та літню кухню. Росіяни ходили по хатах, шукали наших військових, грабували будинки. Магазини та аптеки закрились, світла та води не стало.

Евакуюватись я не могла, бо росіяни випускали людей тільки на окуповану територію. Тому залишалось тільки сидіти в підвалі з чоловіком. 

Коли зайшли ЗСУ, то була велика радість. Росіяни почали виводити техніку напередодні вночі. Наших воїнів ми зустрічали квітами. Росіяни почали запускати по селу дрони з іншого берега, тож не можна було навіть саджа ти город. Я з чоловіком виїхала до Кіровоградської області. Зараз сподіваюсь тільки на мир та закінчення війни. Нехай Бог береже наших воїнів і всіх українців!