Аджимуратова Саміра, 16 років, Гранітненська ЗОШ І-ІІІ ступенів, с. Гранітне
Світла у селі не було вже довгий час, ввечері можна у кожному домі спостерігати маленький вогник, вогник від свічки, яку запалювали сім’ї. Неспокійний був вечір, напруга росла щохвилини, хоча ні, щосекунди, увечері нічого не трапилось і це нас заспокоїло, ми лягли спати, і десь о третій годині ночі почався сильний обстріл, мій маленький брат, який народився приблизно три-чотири місяці назад, прокинувся, він був дуже наляканий, тому що не розумів, що відбувається, снаряди лягали поблизу нашого будинку, і батьки зрозуміли, що почався обстріл .Після того, як нібито все затихло , батьки прийняли рішення поїхати до та жити у неї(разом не так страшно).
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.