24 лютого 2022 року Вікторія Галюта була у рідному Маріуполі, в неї на руках тоді залишилася маленька онука та старенька мати. Тож під час найжорсткіших обстрілів та бомбардувань мала їх захистити будь що. Під час однієї з масованих атак Вікторію контузило. Тоді вони три доби не виходили з підвалу – обстріли не вщухали. Під час затишшя ховали вбитих сусідів просто на дворі… А одного разу смерть була зовсім поряд – над домом кружляв бомбардувальник.

Тоді онука десь у підвалі знайшла каблучку та сказала: «Носи й будемо жити»… Бомба впала у сусідньому дворі. З тих пір Вікторія не знімає цю каблучку…