Мені 42 роки. Живу в місті Снігурівці. Я був удома, ніде не виїжджав. Запам’ятав усе як жахіття.

Води, газу, світла у нас взагалі пів року не було. Ми сиділи тут, як у печері. Окупанти забрали в мене машину, ледве не побили.

Усі в родині живі – і то добре. Психологічні проблеми є, звичайно.

Як далі все йтиме так само, то не дуже добрим у нас буде майбутнє.